г.Харьков, Sun City  Premium 057 755 46 88, 057 755 54 80

    050 302 16 22, 093 014 32 72

Чому впали ціни на нафту

«Партнер» №11 (206) 2014 р.

Сланцева революція в Америці змінила розклад сил на ринку енергоресурсів

Економічні успіхи Росії останні півтора десятиліття в значній мірі були пов'язані з ростом цін на нафту. Тому багато задавалися питанням, що буде, коли «чорне золото» подешевшає. І ось це сталося. Чим або ким викликано почалося влітку 2014 року обвальне падіння нафтових котирувань? Що воно означає для російської економіки і для нас, жителів Німеччини?

Барель нафти європейської марки Brent, що видобувається в Північному морі, коштував в червні 2014 року $ 115. У жовтні за нього вперше з кінця 2010 року давали менше $ 85. Таким чином, всього за чотири місяці головний енергоносій на планеті втратив в ціні більше 25 відсотків . Чому?

Попит падає, пропозиція зростає

Ціна якого товару визначається попитом і пропозицією.

Попит на нафту цього року нижче, ніж очікувалося. Це пов'язано, перш за все, з уповільненням темпів зростання світової економіки: ВВП Китаю росте вже не так швидко, як раніше, єврозона пробуксовує, Росія опинилася на межі рецесії, в Індії і Бразилії економічна динаміка суттєво сповільнилася.

У той же час пропозиція нафти збільшується. До традиційним постачальникам «чорного золота» додалися тепер нові виробники з серйозними обсягами видобутку, наприклад, Китай, Бразилія, Ангола, Казахстан. До того ж промисли в Іраку та Лівії, незважаючи на бойові дії, працювали в цьому році напрочуд стабільно і навіть розширювали виробництво.

Однак головна причина надлишку нафти полягає в стрімкому нарощуванні її видобутку зі сланцевих та інших важкодоступних порід в Північній Америці. Навіть експерти вражені тим, з якою швидкістю в США і Канаді її виробництво росте буквально з кожним місяцем. В результаті американська нафта, наприклад, техаський сорт WTI, варто менше, ніж європейська, і продовжує дешевшати. Саме падаючі американські котирування і тягнуть за собою вниз світові ціни на нафту.

Близький Схід наразі не так важливий

"Американським фактором» пояснюється й те дивовижне обставина, що нинішній обвал відбувається на тлі найгостріших збройних конфліктів на Близькому Сході. Адже ще зовсім недавно будь-які заворушення в багатих нафтою арабських країнах, не кажучи вже про війни, практично автоматично вели до стрибка світові цін на енергоносії. А в цьому році ісламістське угруповання ІГ захоплює один регіон за іншим, а котирування, проте, падають. Що змінилося?

Змінилося, причому кардинально, сприйняття значення близькосхідного регіону для постачання Сполучених Штатів енергією. Раніше учасники ринку міркували приблизно так: Америка є найбільшим в світі, причому з великим відривом, споживачем нафти, вона залежить від поставок з арабських держав; якщо під загрозою опиняється видобуток нафти в цих країнах або шляху її транспортування в США, то американці будуть готові платити за «чорне золото» будь-які гроші, щоб запобігти параліч своєї економіки.

Тому ціна на нафту завжди включала в себе націнку за ризик, який різко зростала при перших ознаках нестабільності в близькосхідному регіоні. І ось зараз ця націнка, яку в кризові часи всіляко роздмухували численні спекулянти, на очах здувається. Адже ризику більше немає. Найбільша в світі економіка практично досягла своєї давньою стратегічної мети - вона більше не залежить від нафти з недружнього їй арабського світу.

Правда, США продовжують купувати «чорне золото» в цьому регіоні, перш за все - у Саудівській Аравії та в Іраку, але нині в п'ятірку її найбільших постачальників входять також Канада, Венесуела і Мексика, причому найбільше нафти надходить з сусідньої і союзної Канади. Іншими словами, Сполучені Штати тепер в будь-який момент можуть обійтися без близькосхідної нафти, оскільки здатні замінити її імпортом з країн Північної та Південної Америки, а головне - власним виробництвом.

Підступи Америки проти Росії?

Нинішнє падіння цін на тлі загострення близькосхідних конфліктів є, таким чином, відображенням події кардинальної зміни розстановки сил на світовому ринку нафти. Прихильники теорії, згідно з якою Вашингтон спеціально обвалив нафтові ціни, щоб помститися Москві за приєднання Криму, безмірно перебільшують як можливості американської адміністрації короткостроково впливати на світовий нафтовий ринок, так і те місце, яке Росія займає в умах політичного керівництва США.

Здається, у вашингтонському Білому домі все ж більше стурбовані не взаємовідносинами з Росією, а розвитком власної економіки, вона ж зацікавлена ​​в дешевій енергії (на відміну, до речі, від американських нафтових компаній).

Адже вже зараз в Америці завдяки сланцевої революції почалася широкомасштабна реіндустріалізація, тобто багато промислових виробництва, закривати перш через китайської конкуренції, тепер знову стали рентабельними. А це сприяє вирішенню наріжною завдання всіх останніх років - зниження високого безробіття.

Так що влада США дійсно протягом цілого ряду років у міру сил сприяли здешевленню нафти, приймаючи закони, які сприятимуть зростанню її видобутку зі сланцевих порід, і прискорено видаючи відповідні дозволи. Що ж стосується зовнішньополітичних міркувань, то тут на першому місці явно стояло вже згадуване прагнення покласти край залежності країни від арабських постачальників нафти. Бажання послабити Росію напевно теж мало місце, але до цього року явно не грало першочергову роль.

На найближчі роки США забезпечені

Якби Вашингтон на насправді прагнув використовувати цінове зброю саме проти Росії, він куди активніше видавав би американським компаніям дозволу на експорт до Європи сланцевого газу, бо його поставки в ЄС в зрідженому вигляді могли б істотно послабити позиції «Газпрому». Однак адміністрація Барака Обами надає такі дозволи вкрай обережно, щоб не викликати зростання цін на внутрішньому ринку.

До речі, надзвичайно швидке нарощування видобутку сланцевого газу в США є ще однією причиною падіння цін на нафту: дешевий газ не тільки витісняє «чорне золото» як паливо для електростанцій, а й все частіше замінює нафту в якості сировини для хімічної промисловості.

Якими б не були довгострокові перспективи сланцевої революції в Америці, цілком очевидно, що на найближчі роки США сповна забезпечені власними та канадськими вуглеводнями. До того ж американці в ході довгої кризи поступово почали цінувати (слідом за європейцями) економічні автомобілі і взагалі енергозберігаючі технології. Тому в найближчому майбутньому не буде істотного попиту з боку американців на імпортну нафту.

А ось подальше зростання пропозиції на світовому ринку більш ніж імовірний. Так, в разі успіху переговорів щодо ядерної програми Ірану з цього нафтогазового гіганта можуть частково або повністю зняти західне ембарго. Одночасно буде швидко наростати видобуток вуглеводнів в різних регіонах Африки і в Австралії, а також в Китаї, де зараз теж починається сланцева революція. До того ж великі спекулянти типу хедж-фондів, рані грали на нафтовому ринку на підвищення, тепер змінили тактику і зайнялися грою на пониження.

Росія розраховує на 100 доларів

Коротше кажучи, протягом найближчих місяців, а може бути, і років, світові ціни на нафту швидше за все будуть триматися на нинішньому рівні або навіть падати. Міністр нафти Кувейту Алі аль-Омаірі в жовтні заявив, що зниження може зупинитися приблизно на рівні $ 76-77.

Одночасно він висловив припущення, що ОПЕК навряд чи зуміє домовитися про скорочення видобутку для підтримки котирувань. Тим самим він фактично визнав, що колись могутня організація країн-експортерів нафти втратила колишню згуртованість і колишній вплив.

Саудівська Аравія, яка становить разом з США і Росією трійку найбільших в світі виробників нафти, з 1 жовтня знизила ціну за азіатськими контрактами до $ 90 і на зло своїм головним конкурентам повідомила, що в найближчі рік-два буде цілком комфортно почувати себе і при більш низьких котируваннях , аж до $ 80.

Про Росію цього ніяк не скажеш. Макроекономічний прогноз уряду РФ на 2015 рік виходить з $ 100, а в бюджет закладено $ 96. При цьому мова йде про російський сорт Urals, яка приблизно на $ 2 дешевше, ніж Brent. За словами міністра фінансів Антона Сілуанова, зниження ціни нафти на $ 1 за барель призводить до скорочення доходів бюджету на 70 мільярдів рублів. Так що якщо середня ціна за рік виявиться трохи нижче $ 90, то казна недорахується приблизно 500 мільярдів рублів, а якщо впаде до $ 76, то мова вже піде про брак близько 1,5 трильйонів.

Автолюбителі заощадять гроші

Залатати подібні діри в бюджеті можна тільки різким урізанням витрат, подальшою девальвацією рубля (за даними А.Сілуанова, зростання курсу долара на 1 рубль призводить до збільшення доходів держави на 180-200 мільярдів рублів) і залученням відкладених на «чорний день» недоторканних запасів. Міністр фінансів РФ вже не виключає, що в 2015 році йому доведеться запросити у Резервного фонду близько 500 мільярдів рублів.

Сама по собі ця сума в масштабах країни не є загрозливо великою. Проблема в іншому. Нафта, що забезпечує близько 40 відсотків доходів бюджету РФ, почала дешевшати в ситуації, коли через помилкової економічної політики зростання ВВП припинився, а через анексії Криму та підтримки збройних сепаратистів на сході України на Росію наклали міжнародні санкції, в результаті чого найбільші російські компанії і банки виявилися відрізаними від західного ринку капіталу. У такій обстановці 500 мільярдів рублів для латання все нових і нових дірок явно не вистачить, і Росія зіткнеться з найгострішими фінансовими проблемами, причому вже в 2015 році.

А ось нас, жителів Німеччини, падіння світових цін на нафту може тільки радувати. Від дешевшає палива виграють німецька промисловість (крім кількох нафтових компаній), авіакомпанії, власники і мешканці опалювальних мазутом будинків, ну і звичайно ж, десятки мільйонів автомобілістів. Правда, позитивну ефект від падаючих котирувань частково нейтралізується зниженням курсу євро до долара. Тому бензин і дизель дешевшають на німецьких автозаправках не настільки швидко, як можна було б очікувати. Проте в наступному році ми напевно будемо витрачати на бензоколонках відчутно менше грошей, ніж в останні два роки.

«Курс Консалтинг» (Кельн)

Читайте також:

  1. Ціни на нафту падають. Причини і наслідки . Журнал «Партнер», № 2 / 2016. Автор «Курс Консалтинг».
  2. Сланцева революція: надії і страхи . Журнал «Партнер», № 1 / 2014. Автор «Курс Консалтинг».


Чим або ким викликано почалося влітку 2014 року обвальне падіння нафтових котирувань?
Що воно означає для російської економіки і для нас, жителів Німеччини?
Чому?
Що змінилося?
Підступи Америки проти Росії?

 Вернуться на главную